| | |
| синтезува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | синтезува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | синтезу́ймо |
| 2 особа | синтезу́й | синтезу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | синтезува́тиму | синтезува́тимемо, синтезува́тимем |
| 2 особа | синтезува́тимеш | синтезува́тимете |
| 3 особа | синтезува́тиме | синтезува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | синтезу́ю | синтезу́ємо, синтезу́єм |
| 2 особа | синтезу́єш | синтезу́єте |
| 3 особа | синтезу́є | синтезу́ють |
| Активний дієприкметник |
| синтезу́ючий |
| Дієприслівник |
| синтезу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | синтезува́в | синтезува́ли |
| жін. р. | синтезува́ла |
| сер. р. | синтезува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| синтезо́ваний |
| Безособова форма |
| синтезо́вано |
| Дієприслівник |
| синтезува́вши |
