| | |
| сконсолідува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сконсолідува́тися, сконсолідува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сконсоліду́ймося, сконсоліду́ймось |
| 2 особа | сконсоліду́йся, сконсоліду́йсь | сконсоліду́йтеся, сконсоліду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сконсоліду́юся, сконсоліду́юсь | сконсоліду́ємося, сконсоліду́ємось, сконсоліду́ємся |
| 2 особа | сконсоліду́єшся | сконсоліду́єтеся, сконсоліду́єтесь |
| 3 особа | сконсоліду́ється | сконсоліду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | сконсолідува́вся, сконсолідува́всь | сконсолідува́лися, сконсолідува́лись |
| жін.р. | сконсолідува́лася, сконсолідува́лась |
| сер.р. | сконсолідува́лося, сконсолідува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сконсолідува́вшись |
