| | |
| ску́литися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (мружитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ску́литися, ску́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ску́льмося, ску́льмось |
| 2 особа | ску́лься | ску́льтеся, ску́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ску́литимуся, ску́литимусь | ску́литимемося, ску́литимемось, ску́литимемся |
| 2 особа | ску́литимешся | ску́литиметеся, ску́литиметесь |
| 3 особа | ску́литиметься | ску́литимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ску́люся, ску́люсь | ску́лимося, ску́лимось, ску́лимся |
| 2 особа | ску́лишся | ску́литеся, ску́литесь |
| 3 особа | ску́литься | ску́ляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ску́лячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ску́лився, ску́ливсь | ску́лилися, ску́лились |
| жін. р. | ску́лилася, ску́лилась |
| сер. р. | ску́лилося, ску́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ску́лившись |
