| скупи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (закупити) | ||
| Інфінітив | скупи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | скупі́мо, скупі́м | |
| 2 особа | скупи́ | скупі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скуплю́ | ску́пимо, ску́пим |
| 2 особа | ску́пиш | ску́пите |
| 3 особа | ску́пить | ску́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | скупи́в | скупи́ли |
| жін.р. | скупи́ла | |
| сер.р. | скупи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ску́плений | ||
| Безособова форма | ||
| ску́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| скупи́вши | ||