сліде́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
(таємний агент розшукної поліції) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | сліде́ць | слідці́ |
родовий | слідця́ | слідці́в |
давальний | слідце́ві, слідцю́ | слідця́м |
знахідний | слідця́ | слідці́в |
орудний | слідце́м | слідця́ми |
місцевий | на/у слідце́ві, слідці́, слідцю́ | на/у слідця́х |
кличний | слідцю́ | слідці́ |
[рідко] |