| смердю́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | смердю́чий | смердю́ча | смердю́че | смердю́чі |
| родовий | смердю́чого | смердю́чої | смердю́чого | смердю́чих |
| давальний | смердю́чому | смердю́чій | смердю́чому | смердю́чим |
| знахідний | смердю́чий, смердю́чого | смердю́чу | смердю́че | смердю́чі, смердю́чих |
| орудний | смердю́чим | смердю́чою | смердю́чим | смердю́чими |
| місцевий | на/у смердю́чому, смердю́чім | на/у смердю́чій | на/у смердю́чому, смердю́чім | на/у смердю́чих |