| | |
| со́ватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | со́ватися, со́ватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | со́ваймося, со́ваймось |
| 2 особа | со́вайся, со́вайсь | со́вайтеся, со́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | со́ватимуся, со́ватимусь | со́ватимемося, со́ватимемось, со́ватимемся |
| 2 особа | со́ватимешся | со́ватиметеся, со́ватиметесь |
| 3 особа | со́ватиметься | со́ватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | со́ваюся, со́ваюсь | со́ваємося, со́ваємось, со́ваємся |
| 2 особа | со́ваєшся | со́ваєтеся, со́ваєтесь |
| 3 особа | со́вається | со́ваються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| со́ваючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | со́вався, со́вавсь | со́валися, со́вались |
| жін. р. | со́валася, со́валась |
| сер. р. | со́валося, со́валось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| со́вавшись |
