| | |
| совіта́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (радити; радитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | совіта́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | совіта́ймо |
| 2 особа | совіта́й | совіта́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | совіта́тиму | совіта́тимемо, совіта́тимем |
| 2 особа | совіта́тимеш | совіта́тимете |
| 3 особа | совіта́тиме | совіта́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | совіта́ю | совіта́ємо, совіта́єм |
| 2 особа | совіта́єш | совіта́єте |
| 3 особа | совіта́є | совіта́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| совіта́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | совіта́в | совіта́ли |
| жін. р. | совіта́ла |
| сер. р. | совіта́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| совіта́вши |
