| спа́ритися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (об’єднатися в пару) | ||
| Інфінітив | спа́ритися, спа́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | спа́рмося, спа́рмось | |
| 2 особа | спа́рся | спа́ртеся, спа́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спа́рюся, спа́рюсь | спа́римося, спа́римось, спа́римся |
| 2 особа | спа́ришся | спа́ритеся, спа́ритесь |
| 3 особа | спа́риться | спа́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | спа́рився, спа́ривсь | спа́рилися, спа́рились |
| жін.р. | спа́рилася, спа́рилась | |
| сер.р. | спа́рилося, спа́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спа́рившись | ||