| | |
| спа́ритися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (об’єднатися в пару) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | спа́ритися, спа́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | спа́рмося, спа́рмось |
| 2 особа | спа́рся | спа́ртеся, спа́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спа́рюся, спа́рюсь | спа́римося, спа́римось, спа́римся |
| 2 особа | спа́ришся | спа́ритеся, спа́ритесь |
| 3 особа | спа́риться | спа́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | спа́рився, спа́ривсь | спа́рилися, спа́рились |
| жін.р. | спа́рилася, спа́рилась |
| сер.р. | спа́рилося, спа́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| спа́рившись |
