| | |
| спе́катися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | спе́катися, спе́катись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | спе́каймося, спе́каймось |
| 2 особа | спе́кайся, спе́кайсь | спе́кайтеся, спе́кайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спе́каюся, спе́каюсь | спе́каємося, спе́каємось, спе́каємся |
| 2 особа | спе́каєшся | спе́каєтеся, спе́каєтесь |
| 3 особа | спе́кається | спе́каються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | спе́кався, спе́кавсь | спе́калися, спе́кались |
| жін.р. | спе́калася, спе́калась |
| сер.р. | спе́калося, спе́калось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| спе́кавшись |
