| спереча́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | спереча́тися, спереча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | спереча́ймося, спереча́ймось | |
| 2 особа | спереча́йся, спереча́йсь | спереча́йтеся, спереча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спереча́тимуся, спереча́тимусь | спереча́тимемося, спереча́тимемось, спереча́тимемся |
| 2 особа | спереча́тимешся | спереча́тиметеся, спереча́тиметесь |
| 3 особа | спереча́тиметься | спереча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спереча́юся, спереча́юсь | спереча́ємося, спереча́ємось, спереча́ємся |
| 2 особа | спереча́єшся | спереча́єтеся, спереча́єтесь |
| 3 особа | спереча́ється | спереча́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| спереча́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | спереча́вся, спереча́всь | спереча́лися, спереча́лись |
| жін. р. | спереча́лася, спереча́лась | |
| сер. р. | спереча́лося, спереча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спереча́вшись | ||