| спо́ювати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (доводити до сп’яніння) | ||
| Інфінітив | спо́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | спо́юймо | |
| 2 особа | спо́юй | спо́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спо́юватиму | спо́юватимемо, спо́юватимем |
| 2 особа | спо́юватимеш | спо́юватимете |
| 3 особа | спо́юватиме | спо́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спо́юю | спо́юємо, спо́юєм |
| 2 особа | спо́юєш | спо́юєте |
| 3 особа | спо́ює | спо́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| спо́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | спо́ював | спо́ювали |
| жін. р. | спо́ювала | |
| сер. р. | спо́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| спо́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| спо́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| спо́ювавши | ||