| стерни́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | стерни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | стерні́мо, стерні́м | |
| 2 особа | стерни́ | стерні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | стерню́ | стернимо́, стерни́м |
| 2 особа | стерни́ш | стерните́ |
| 3 особа | стерни́ть | стерня́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | стерни́в | стерни́ли |
| жін.р. | стерни́ла | |
| сер.р. | стерни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| стерни́вши | ||