| | |
| стину́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | стину́тися, стину́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | стині́мося, стині́мось, стині́мся |
| 2 особа | стини́ся, стини́сь | стині́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | стину́ся, стину́сь | стинемо́ся, стинемо́сь, стине́мся |
| 2 особа | стине́шся | стинете́ся, стинете́сь |
| 3 особа | стине́ться | стину́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | стину́вся, стину́всь | стину́лися, стину́лись |
| жін.р. | стину́лася, стину́лась |
| сер.р. | стину́лося, стину́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| стину́вшись |
