| | |
| стонши́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | стонши́тися, стонши́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | стонші́мося, стонші́мось, стонші́мся |
| 2 особа | стонши́ся, стонши́сь | стонші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | стоншу́ся, стоншу́сь | стоншимо́ся, стоншимо́сь, стонши́мся |
| 2 особа | стонши́шся | стоншите́ся, стоншите́сь |
| 3 особа | стонши́ться | стонша́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | стонши́вся, стонши́всь | стонши́лися, стонши́лись |
| жін.р. | стонши́лася, стонши́лась |
| сер.р. | стонши́лося, стонши́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| стонши́вшись |
