| стукону́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | стукону́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | стуконі́мо, стуконі́м | |
| 2 особа | стукони́ | стуконі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | стукону́ | стуконемо́, стуконе́м |
| 2 особа | стуконе́ш | стуконете́ |
| 3 особа | стуконе́ | стукону́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | стукону́в | стукону́ли |
| жін.р. | стукону́ла | |
| сер.р. | стукону́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| стукону́вши | ||