| | |
| стули́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | стули́тися, стули́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | стулі́мося, стулі́мось, стулі́мся |
| 2 особа | стули́ся, стули́сь | стулі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | стулю́ся, стулю́сь | стулимо́ся, стулимо́сь, стули́мся |
| 2 особа | стули́шся | стулите́ся, стулите́сь |
| 3 особа | стули́ться | стуля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | стули́вся, стули́всь | стули́лися, стули́лись |
| жін.р. | стули́лася, стули́лась |
| сер.р. | стули́лося, стули́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| стули́вшись |
