| су́ватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | су́ватися, су́ватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | су́ймося, су́ймось | |
| 2 особа | су́йся, суйсь | су́йтеся, су́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | су́ватимуся, су́ватимусь | су́ватимемося, су́ватимемось, су́ватимемся |
| 2 особа | су́ватимешся | су́ватиметеся, су́ватиметесь |
| 3 особа | су́ватиметься | су́ватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | су́юся, су́юсь | су́ємося, су́ємось, су́ємся |
| 2 особа | су́єшся | су́єтеся, су́єтесь |
| 3 особа | су́ється | су́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| су́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | су́вався, су́вавсь | су́валися, су́вались |
| жін. р. | су́валася, су́валась | |
| сер. р. | су́валося, су́валось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| су́вавшись | ||