| | |
| суда́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суда́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | суда́чмо |
| 2 особа | суда́ч | суда́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суда́читиму | суда́читимемо, суда́читимем |
| 2 особа | суда́читимеш | суда́читимете |
| 3 особа | суда́читиме | суда́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суда́чу | суда́чимо, суда́чим |
| 2 особа | суда́чиш | суда́чите |
| 3 особа | суда́чить | суда́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суда́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суда́чив | суда́чили |
| жін. р. | суда́чила |
| сер. р. | суда́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| суда́чивши |
