| сум’ятни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сум’ятни́й | сум’ятна́ | сум’ятне́ | сум’ятні́ |
| родовий | сум’ятно́го | сум’ятно́ї | сум’ятно́го | сум’ятни́х |
| давальний | сум’ятно́му | сум’ятні́й | сум’ятно́му | сум’ятни́м |
| знахідний | сум’ятни́й, сум’ятно́го | сум’ятну́ | сум’ятне́ | сум’ятні́, сум’ятни́х |
| орудний | сум’ятни́м | сум’ятно́ю | сум’ятни́м | сум’ятни́ми |
| місцевий | на/у сум’ятно́му, сум’ятні́м | на/у сум’ятні́й | на/у сум’ятно́му, сум’ятні́м | на/у сум’ятни́х |
| [розм.] | ||||