| сумісти́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | сумісти́тися, сумісти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | сумі́ститься | сумі́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | сумісти́вся, сумісти́всь | сумісти́лися, сумісти́лись |
| жін.р. | сумісти́лася, сумісти́лась | |
| сер.р. | сумісти́лося, сумісти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| сумісти́вшись | ||