| | |
| сурми́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (подавати сигнал сурмою) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сурми́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сурмі́мо, сурмі́м |
| 2 особа | сурми́ | сурмі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сурми́тиму | сурми́тимемо, сурми́тимем |
| 2 особа | сурми́тимеш | сурми́тимете |
| 3 особа | сурми́тиме | сурми́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сурмлю́ | сурмимо́, сурми́м |
| 2 особа | сурми́ш | сурмите́ |
| 3 особа | сурми́ть | сурмля́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сурмлячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сурми́в | сурми́ли |
| жін. р. | сурми́ла |
| сер. р. | сурми́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сурми́вши |
