| | |
| суфлі́рувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суфлі́рувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | суфлі́руймо |
| 2 особа | суфлі́руй | суфлі́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суфлі́руватиму | суфлі́руватимемо, суфлі́руватимем |
| 2 особа | суфлі́руватимеш | суфлі́руватимете |
| 3 особа | суфлі́руватиме | суфлі́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суфлі́рую | суфлі́руємо, суфлі́руєм |
| 2 особа | суфлі́руєш | суфлі́руєте |
| 3 особа | суфлі́рує | суфлі́рують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суфлі́руючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суфлі́рував | суфлі́рували |
| жін. р. | суфлі́рувала |
| сер. р. | суфлі́рувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| суфлі́рувавши |