| | |
| схва́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (схоплювати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | схва́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | схва́чуймо |
| 2 особа | схва́чуй | схва́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схва́чуватиму | схва́чуватимемо, схва́чуватимем |
| 2 особа | схва́чуватимеш | схва́чуватимете |
| 3 особа | схва́чуватиме | схва́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схва́чую | схва́чуємо, схва́чуєм |
| 2 особа | схва́чуєш | схва́чуєте |
| 3 особа | схва́чує | схва́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| схва́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | схва́чував | схва́чували |
| жін. р. | схва́чувала |
| сер. р. | схва́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| схва́чуваний |
| Безособова форма |
| схва́чувано |
| Дієприслівник |
| схва́чувавши |
