| | |
| схму́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | схму́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | схму́рюймо |
| 2 особа | схму́рюй | схму́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схму́рюватиму | схму́рюватимемо, схму́рюватимем |
| 2 особа | схму́рюватимеш | схму́рюватимете |
| 3 особа | схму́рюватиме | схму́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схму́рюю | схму́рюємо, схму́рюєм |
| 2 особа | схму́рюєш | схму́рюєте |
| 3 особа | схму́рює | схму́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| схму́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | схму́рював | схму́рювали |
| жін. р. | схму́рювала |
| сер. р. | схму́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| схму́рюваний |
| Безособова форма |
| схму́рювано |
| Дієприслівник |
| схму́рювавши |
