сіде́ць – іменник чоловічого роду | ||
(стілець) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | сіде́ць | сідці́ |
родовий | сідця́ | сідці́в |
давальний | сідцю́, сідце́ві | сідця́м |
знахідний | сіде́ць | сідці́ |
орудний | сідце́м | сідця́ми |
місцевий | на/у сідці́, сідцю́ | на/у сідця́х |
кличний | сідцю́* | сідці́* |
[діал.] |