| сімсо́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сімсо́тий | сімсо́та | сімсо́те | сімсо́ті |
| родовий | сімсо́того | сімсо́тої | сімсо́того | сімсо́тих |
| давальний | сімсо́тому | сімсо́тій | сімсо́тому | сімсо́тим |
| знахідний | сімсо́тий, сімсо́того | сімсо́ту | сімсо́те | сімсо́ті, сімсо́тих |
| орудний | сімсо́тим | сімсо́тою | сімсо́тим | сімсо́тими |
| місцевий | на/у сімсо́тому, сімсо́тім | на/у сімсо́тій | на/у сімсо́тому, сімсо́тім | на/у сімсо́тих |