| | | | |
| тарбага́нячий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | тарбага́нячий | тарбага́няча | тарбага́няче | тарбага́нячі |
| родовий | тарбага́нячого | тарбага́нячої | тарбага́нячого | тарбага́нячих |
| давальний | тарбага́нячому | тарбага́нячій | тарбага́нячому | тарбага́нячим |
| знахідний | тарбага́нячий, тарбага́нячого | тарбага́нячу | тарбага́няче | тарбага́нячі, тарбага́нячих |
| орудний | тарбага́нячим | тарбага́нячою | тарбага́нячим | тарбага́нячими |
| місцевий | на/у тарбага́нячому, тарбага́нячім | на/у тарбага́нячій | на/у тарбага́нячому, тарбага́нячім | на/у тарбага́нячих |
