телефоні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | телефоні́чний | телефоні́чна | телефоні́чне | телефоні́чні |
родовий | телефоні́чного | телефоні́чної | телефоні́чного | телефоні́чних |
давальний | телефоні́чному | телефоні́чній | телефоні́чному | телефоні́чним |
знахідний | телефоні́чний | телефоні́чну | телефоні́чне | телефоні́чні |
орудний | телефоні́чним | телефоні́чною | телефоні́чним | телефоні́чними |
місцевий | на/у телефоні́чному, телефоні́чнім | на/у телефоні́чній | на/у телефоні́чному, телефоні́чнім | на/у телефоні́чних |