| терміна́тор1 – іменник чоловічого роду | ||
| (межа між темною та освітленою частиною неба) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | терміна́тор | терміна́тори |
| родовий | терміна́тора | терміна́торів |
| давальний | терміна́тору, терміна́торові | терміна́торам |
| знахідний | терміна́тор | терміна́тори |
| орудний | терміна́тором | терміна́торами |
| місцевий | на/у терміна́торі | на/у терміна́торах |
| кличний | терміна́торе* | терміна́тори* |