| те́ртий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | те́ртий | те́рта | те́рте | те́рті |
| родовий | те́ртого | те́ртої | те́ртого | те́ртих |
| давальний | те́ртому | те́ртій | те́ртому | те́ртим |
| знахідний | те́ртий, те́ртого | те́рту | те́рте | те́рті, те́ртих |
| орудний | те́ртим | те́ртою | те́ртим | те́ртими |
| місцевий | на/у те́ртому, те́ртім | на/у те́ртій | на/у те́ртому, те́ртім | на/у те́ртих |