| ти́рти́ця – іменник жіночого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ти́рти́ця | ти́рти́ці |
| родовий | ти́рти́ці | ти́рти́ць |
| давальний | ти́рти́ці | ти́рти́цям |
| знахідний | ти́рти́цю | ти́рти́ці |
| орудний | ти́рти́цею | ти́рти́цями |
| місцевий | на/у ти́рти́ці | на/у ти́рти́цях |
| кличний | ти́рти́це* | ти́рти́ці* |
| [діал.] |