| тихосві́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тихосві́тний | тихосві́тна | тихосві́тне | тихосві́тні |
| родовий | тихосві́тного | тихосві́тної | тихосві́тного | тихосві́тних |
| давальний | тихосві́тному | тихосві́тній | тихосві́тному | тихосві́тним |
| знахідний | тихосві́тний | тихосві́тну | тихосві́тне | тихосві́тні |
| орудний | тихосві́тним | тихосві́тною | тихосві́тним | тихосві́тними |
| місцевий | на/у тихосві́тному, тихосві́тнім | на/у тихосві́тній | на/у тихосві́тному, тихосві́тнім | на/у тихосві́тних |