| | | | |
| тихоструми́нний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | тихоструми́нний | тихоструми́нна | тихоструми́нне | тихоструми́нні |
| родовий | тихоструми́нного | тихоструми́нної | тихоструми́нного | тихоструми́нних |
| давальний | тихоструми́нному | тихоструми́нній | тихоструми́нному | тихоструми́нним |
| знахідний | тихоструми́нний | тихоструми́нну | тихоструми́нне | тихоструми́нні |
| орудний | тихоструми́нним | тихоструми́нною | тихоструми́нним | тихоструми́нними |
| місцевий | на/у тихоструми́нному, тихоструми́ннім | на/у тихоструми́нній | на/у тихоструми́нному, тихоструми́ннім | на/у тихоструми́нних |
