| топи́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (мати в собі розпалений вогонь – про піч, грубку, плиту) | ||
| Інфінітив | топи́тися, топи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | топи́тиметься | топи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | то́питься | то́пляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| то́плячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | топи́вся, топи́всь | топи́лися, топи́лись |
| жін. р. | топи́лася, топи́лась | |
| сер. р. | топи́лося, топи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| топи́вшись | ||