| | |
| топи́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (мати в собі розпалений вогонь – про піч, грубку, плиту) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | топи́тися, топи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | топи́тиметься | топи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | то́питься | то́пляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| то́плячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | топи́вся, топи́всь | топи́лися, топи́лись |
| жін. р. | топи́лася, топи́лась |
| сер. р. | топи́лося, топи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| топи́вшись |
