| то́плений1 – дієприкметник | ||||
| (про піч; обігрітий опаленням – про приміщення) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | то́плений | то́плена | то́плене | то́плені |
| родовий | то́пленого | то́пленої | то́пленого | то́плених |
| давальний | то́пленому | то́пленій | то́пленому | то́пленим |
| знахідний | то́плений | то́плену | то́плене | то́плені |
| орудний | то́пленим | то́пленою | то́пленим | то́пленими |
| місцевий | на/у то́пленому, то́пленім | на/у то́пленій | на/у то́пленому, то́пленім | на/у то́плених |