| торопки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | торопки́й | торопка́ | торопке́ | торопкі́ |
| родовий | торопко́го | торопко́ї | торопко́го | торопки́х |
| давальний | торопко́му | торопкі́й | торопко́му | торопки́м |
| знахідний | торопки́й, торопко́го | торопку́ | торопке́ | торопкі́, торопки́х |
| орудний | торопки́м | торопко́ю | торопки́м | торопки́ми |
| місцевий | на/у торопко́му, торопкі́м | на/у торопкі́й | на/у торопко́му, торопкі́м | на/у торопки́х |
| [рідко] | ||||