| торпі́дний – прикметник | ||||
| (заціпенілий, нечутливий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | торпі́дний | торпі́дна | торпі́дне | торпі́дні |
| родовий | торпі́дного | торпі́дної | торпі́дного | торпі́дних |
| давальний | торпі́дному | торпі́дній | торпі́дному | торпі́дним |
| знахідний | торпі́дний | торпі́дну | торпі́дне | торпі́дні |
| орудний | торпі́дним | торпі́дною | торпі́дним | торпі́дними |
| місцевий | на/у торпі́дному, торпі́днім | на/у торпі́дній | на/у торпі́дному, торпі́днім | на/у торпі́дних |