| торчкува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | торчкува́тий | торчкува́та | торчкува́те | торчкува́ті |
| родовий | торчкува́того | торчкува́тої | торчкува́того | торчкува́тих |
| давальний | торчкува́тому | торчкува́тій | торчкува́тому | торчкува́тим |
| знахідний | торчкува́тий, торчкува́того | торчкува́ту | торчкува́те | торчкува́ті, торчкува́тих |
| орудний | торчкува́тим | торчкува́тою | торчкува́тим | торчкува́тими |
| місцевий | на/у торчкува́тому, торчкува́тім | на/у торчкува́тій | на/у торчкува́тому, торчкува́тім | на/у торчкува́тих |
| [рідко] | ||||