| | |
| точи́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (гострити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | точи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | точі́мо, точі́м |
| 2 особа | точи́ | точі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | точи́тиму | точи́тимемо, точи́тимем |
| 2 особа | точи́тимеш | точи́тимете |
| 3 особа | точи́тиме | точи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | точу́ | то́чимо, то́чим |
| 2 особа | то́чиш | то́чите |
| 3 особа | то́чить | то́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| то́чачи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | точи́в | точи́ли |
| жін. р. | точи́ла |
| сер. р. | точи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| то́чений |
| Безособова форма |
| то́чено |
| Дієприслівник |
| точи́вши |
