| транзи́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | транзи́тний | транзи́тна | транзи́тне | транзи́тні |
| родовий | транзи́тного | транзи́тної | транзи́тного | транзи́тних |
| давальний | транзи́тному | транзи́тній | транзи́тному | транзи́тним |
| знахідний | транзи́тний, транзи́тного | транзи́тну | транзи́тне | транзи́тні, транзи́тних |
| орудний | транзи́тним | транзи́тною | транзи́тним | транзи́тними |
| місцевий | на/у транзи́тному, транзи́тнім | на/у транзи́тній | на/у транзи́тному, транзи́тнім | на/у транзи́тних |