| трасу́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трасу́ючий | трасу́юча | трасу́юче | трасу́ючі |
| родовий | трасу́ючого | трасу́ючої | трасу́ючого | трасу́ючих |
| давальний | трасу́ючому | трасу́ючій | трасу́ючому | трасу́ючим |
| знахідний | трасу́ючий, трасу́ючого | трасу́ючу | трасу́юче | трасу́ючі, трасу́ючих |
| орудний | трасу́ючим | трасу́ючою | трасу́ючим | трасу́ючими |
| місцевий | на/у трасу́ючому, трасу́ючім | на/у трасу́ючій | на/у трасу́ючому, трасу́ючім | на/у трасу́ючих |