| тризмі́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тризмі́нний | тризмі́нна | тризмі́нне | тризмі́нні |
| родовий | тризмі́нного | тризмі́нної | тризмі́нного | тризмі́нних |
| давальний | тризмі́нному | тризмі́нній | тризмі́нному | тризмі́нним |
| знахідний | тризмі́нний | тризмі́нну | тризмі́нне | тризмі́нні |
| орудний | тризмі́нним | тризмі́нною | тризмі́нним | тризмі́нними |
| місцевий | на/у тризмі́нному, тризмі́ннім | на/у тризмі́нній | на/у тризмі́нному, тризмі́ннім | на/у тризмі́нних |