| тризу́бий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тризу́бий | тризу́ба | тризу́бе | тризу́бі |
| родовий | тризу́бого | тризу́бої | тризу́бого | тризу́бих |
| давальний | тризу́бому | тризу́бій | тризу́бому | тризу́бим |
| знахідний | тризу́бий, тризу́бого | тризу́бу | тризу́бе | тризу́бі, тризу́бих |
| орудний | тризу́бим | тризу́бою | тризу́бим | тризу́бими |
| місцевий | на/у тризу́бому, тризу́бім | на/у тризу́бій | на/у тризу́бому, тризу́бім | на/у тризу́бих |