| трикля́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трикля́тий | трикля́та | трикля́те | трикля́ті |
| родовий | трикля́того | трикля́тої | трикля́того | трикля́тих |
| давальний | трикля́тому | трикля́тій | трикля́тому | трикля́тим |
| знахідний | трикля́тий, трикля́того | трикля́ту | трикля́те | трикля́ті, трикля́тих |
| орудний | трикля́тим | трикля́тою | трикля́тим | трикля́тими |
| місцевий | на/у трикля́тому, трикля́тім | на/у трикля́тій | на/у трикля́тому, трикля́тім | на/у трикля́тих |
| [розм.] | ||||