| | |
| трино́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | трино́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | трино́жмо |
| 2 особа | трино́ж | трино́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | трино́житиму | трино́житимемо, трино́житимем |
| 2 особа | трино́житимеш | трино́житимете |
| 3 особа | трино́житиме | трино́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | трино́жу | трино́жимо, трино́жим |
| 2 особа | трино́жиш | трино́жите |
| 3 особа | трино́жить | трино́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| трино́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | трино́жив | трино́жили |
| жін. р. | трино́жила |
| сер. р. | трино́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| трино́живши |
