| трохеї́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трохеї́чний | трохеї́чна | трохеї́чне | трохеї́чні |
| родовий | трохеї́чного | трохеї́чної | трохеї́чного | трохеї́чних |
| давальний | трохеї́чному | трохеї́чній | трохеї́чному | трохеї́чним |
| знахідний | трохеї́чний, трохеї́чного | трохеї́чну | трохеї́чне | трохеї́чні, трохеї́чних |
| орудний | трохеї́чним | трохеї́чною | трохеї́чним | трохеї́чними |
| місцевий | на/у трохеї́чному, трохеї́чнім | на/у трохеї́чній | на/у трохеї́чному, трохеї́чнім | на/у трохеї́чних |