троя́кий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | троя́кий | троя́ка | троя́ке | троя́кі |
родовий | троя́кого | троя́кої | троя́кого | троя́ких |
давальний | троя́кому | троя́кій | троя́кому | троя́ким |
знахідний | троя́кий, троя́кого | троя́ку | троя́ке | троя́кі, троя́ких |
орудний | троя́ким | троя́кою | троя́ким | троя́кими |
місцевий | на/у троя́кому, троя́кім | на/у троя́кій | на/у троя́кому, троя́кім | на/у троя́ких |